ГоловнаЗворотній зв'язок

Застосування колізійних норм щодо спадкування у міжнародому праві

Таким чином,

 тільки у разі застосування ускладненої юридичної техніки з виключно комплексним  підходом, є реальна можливість вирішити надзвичайно складні проблеми кваліфікації та тлумачення.

Далі перед правозастосовчим органом постане зовсім інше завдання – установлення змісту іноземного матеріального права (якщо на нього вказує колізійна норма), що не входить ані в проблему кваліфікації, ні тлумачення.

Через те, що на етапі встановлення змісту іноземного права не виникає проблеми вирішення колізійних питань, його не можна розглядати у якості складової колізійного процесу по вибору права. Адже на основі застосування колізійного методу (із вирішенням, зокрема, складностей кваліфікації та тлумачення) вибір права здійснено в повному обсязі, тобто мета колізійних норм досягнена: юрисдикційний орган має абсолютну певність щодо правильності застосування відсилочної техніки. Саме на цьому роль колізійного методу вичерпується, а колізійні норми припиняють здійснення своїх функцій указівкою на право, яке підлягає застосуванню до спадкових відносин. Тому слід погодитись із В.П. Звековим, який  неодноразово стверджував, шо коли колізійне питання вирішене, і застосуванню підлягає іноземне право, то суд повинен визначити зміст його норм [19, c.158], [92, c.92].

Таким чином, можна констатувати, що визначення змісту іноземного права та його застосування знаходиться поза межами колізійного регулювання, застосування колізійного методу та колізійних норм МПП. Очевидно, що після закінчення дії колізійних механізмів настає черга матеріального методу регулювання спадкових відносин, однак його розгляд не входить у сферу теоретичного аналізу даної роботи.

 

 

 

 

66