На перший погляд раціональний - Застосування колізійних норм щодо спадкування у міжнародому праві - Конспект лекций
ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Право->Содержание->На перший погляд раціональний

Застосування колізійних норм щодо спадкування у міжнародому праві

На перший погляд раціональний

підхід до спільної дії матеріальних і колізійних норм при позитивному відношенні до зворотнього відсилання видається неприйнятним, адже матеріальні норми досить часто можуть діяти і без колізійних норм, однак, навіть у разі їх спільної дії, ніщо не заважає використовувати свою колізійну норму та матеріальну норму іноземного права, яку обирає колізійна норма, що забезпечує принцип взаємодії колізійного і матеріального методів, колізійних і матеріальних норм, та, власне, їх спільну дію, або взаємодію правових систем, і одночасно гарантує функціонування та спільне регулювання правовідносин як   колізійними так і матеріальними нормами.

Незаперечним та безсумнівним завжди є аргумент проти renvoi, який зводиться до анулювання проблеми “порочного кола”, адже у випадку звернення колізійних норм лише до матеріального права, ніщо не буде вказувати на необхідність застосування іншого правопорядку.

Крім того, у випадку не прийняття зворотнього відсилання, не може виникнути і проблема відсилання до третьої країни (закону) чи відсилання другого ступеня (transmission).  До критики аргументів прибічників  зворотнього відсилання, його опозиціонери додають висловлювання на користь застосування матеріального іноземного права, на яке вказує національна колізійна норма:

1.     застосування іноземного права має місце через “ділову співпрацю” між різними державами з різними правовими системами;

2.     іноземний закон буде використовуватись тому, що правовідносини з іноземним елементом є більш пов’язаними з ним (доцільність правового регулювання);

3.     застосуванні матеріальних норм іноземного права здійснюється через указівку вітчизняної колізійної норми, тому, що матеріальні норми повинні бути застосовані з волі саме вітчизняного законодавця, і не повинні ставитись в залежність від бажання чи небажання іноземного права бути застосованим;

4.     разом з тим, матеріальні норми національного правопорядку не можуть бути застосованими через те, що останній не вважає їх компетентними [170, c. 85-86].

В свою чергу, деякі автори, наприклад, Л. Раапе, вважають, що стосовно  зворотньої відсилки неможна віднайти однозначний підхід в одному лише позитивному чи негативному сенсі [171, c.70]. Деякі законодавства, також, ідуть шляхом ускладнення законодавчої техніки, та намагаються окреслити випадки прийняття та неприйняття renvoi, як наприклад, італійський закон [172, с. 761].

Як видається, крім детальних та незаперечних доводів  проти renvoi, які повністю можуть бути застосовані для розгляду зворотнього відсилання в спадковому праві, можна визначити ще декілька особливих обставин у вказаному напрямі, які обумовлені новими підходами в колізійному спадковому праві.

 

72