ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Право->Содержание->щодо спадкування в МПП

Застосування колізійних норм щодо спадкування у міжнародому праві

щодо спадкування в МПП

 

Застереження про публічний порядок (ordre public, public policy, orden publico, Offentliche Ordnung, Vorbenhaltsklausel) міститься в законодавствах усіх правових систем у якості інструменту кореляції застосування іноземного закону, результат використання якого може бути неприйнятним для  вітчизняного правопорядку. Однак критерії його визначення значно відмінні. Так, в Україні, “Під публічним порядком… належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості, основних конституційних прав і свобод, гарантій тощо)[174, с. 320]. У цивільних кодексах країн СНД (Узбекистану, Киргизької Республіки, Вірменії, Бєларусі, Казахстану) публічний порядок ототожнюється із правопорядком; Грузія визначає правопорядок за аналогією німецької норми (істотні принципи права) у якості основних правових принципів. Такі країни як Бразилія, Греція, Єгипет, Перу, Таїланд, Японія використовують поряд із поняттям публічного порядку термін “добрі звичаї”. Австрійське право розуміє публічний порядок у якості основних цінностей австрійського правопорядку. Для Ірану публічний порядок – добрі нрави, суспільна думка; для Польщі – основні принципи правопорядку; для Тунісу – основоположні підходи туніської правової системи. В законодавстві Латвії використовується поняття суспільного устрою, моральності; Литва розкриває публічний порядок через суспільні інтереси; Ліхтенштейн розуміє його як основні цінності правопорядку. Публічний порядок у Йемені дорівнює установленням ісламського права (шаріату) і суспільній моральності.  Деякі законодавства не містять самого поняття “публічний порядок”, але вказують на визначені випадки  незастосування іноземного закону. У Південній Кореї іноземний закон не застосовується, якщо він суперечить добрим звичаям та суспільному порядку; в Естонії іноземний закон не застосовується, якщо це суперечить закону Естонії, конституційному порядку  чи добрим звичаям. Найбільш детальне визначення критеріїв публічного порядку має, напевне, законодавство Об’єднаних Арабських Еміратів, згідно з яким, публічний порядок вважається таким, що включає питання, що відносяться до особистого статуту, такі як шлюб, спадкування та походження, а також питання, що відносяться до суверенітету, свободи торгівлі, обігу матеріальних цінностей, правилам приватної власності й іншим правилам і установленням на яких базується суспільство, таким чином, який не суперечить характерним положенням і основоположним принципам ісламського шаріату. Крім того, іноземне право в цій країні не застосовується, якщо воно суперечить ісламському шаріату, публічному порядку чи правилам моралі ОАЕ. До того ж, існують і такі законодавства, де поняття “публічний порядок” згадується, але не розкривається. Це законодавства Буркіна-Фасо, Угорщини, Венесуели, Італії, Канади, Мексики, Португалії, Румунії, Туреччині, Швейцарії.

 

77