ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Право->Содержание->Для правильного визначення поняття “колізії” необхідно визначити те, що її  викликає та обумовлює. Очевидно, існування колізій в МПП  об’єктивно обумовлене трьома факторами:

Застосування колізійних норм щодо спадкування у міжнародому праві

Для правильного визначення поняття “колізії” необхідно визначити те, що її  викликає та обумовлює. Очевидно, існування колізій в МПП  об’єктивно обумовлене трьома факторами:

 

1)    наявністю іноземного елементу;

2)    відмінностями між національними правопорядками та їх плюралізм;

3)    згодою держави суду на взаємодію з іноземним правом.

Більш докладно ці фактори постають у такому вигляді:

1)                     В МПП колізії обумовлюються тим, що для будь-яких правовідносин міжнародно-приватно-правового характеру  приналежним є наявність іноземного елементу, який  іноді в літературі ще називають міжнародним або ускладнюючим, що породжує  причетність таких правовідносин  до певної іноземної правової системи чи систем. С.Н. Лєбєдєв, вірно відмітив, що наявність у складі даного відношення міжнародного  чи іноземного елементу, не змінюючи юридичного змісту відношення, наперед визначає його пов’язаність більше ніж з одним правопорядком, чи, як прийнято говорити, породжує проблему  “колізії” вітчизняного закону і закону іншої держави чи держав, з якими пов’язаний такий елемент (collisio statutorum), оскільки одні і ті ж питання можуть по-різному регулюватись в цих законах [15, с. 64]. Розбіжності у визначенні іноземного елементу не впливають на загалом одностайне його розуміння вітчизняною та іноземною доктриною і практикою. В російській юридичній науці, що вивчає правила регулювання майнових відносин в міжнародному економічному обігу, прийнято вважати, що іноземний суб’єкт, іноземне майно чи іноземний факт, який мав місце за кордоном, є передумовою для застосування іноземних правових норм, незважаючи на те, що спір вирішується в Росії (Лунц Л.А.). У деяких зарубіжних територіях умовою звернення до іноземних законів вважають наявність так званого  “іноземного елементу” у справі чи “достатній зв’язок з іноземною державою” та ін. [16, с. 147]. Загальновизнано, що у будь-якому відношенні, що називають міжнародно-приватно-правовим, повинні існувати один або декілька структурних одиниць іноземного елементу: суб’єкт, об’єкт, юридичний факт. Суб’єктом  відношення є іноземний громадянин, іноземна юридична особа або іноземна держава, що виступає в приватноправових відносинах; об’єкт відносин повинен знаходитись за кордоном; юридичний факт, внаслідок якого виникає, змінюється чи закінчується відношення, має місце за кордоном. Без наявності іноземного елементу відсутнє правовідношення міжнародно-приватно-правового характеру, а те правовідношення, що існує повністю підпорядковане  регулюванню однієї системи права. В такому випадку колізії можуть з’являтись лише у сфері внутрішньодержавного права,  -  регулятори МПП діяти не будуть.

 

7