Подібне - Застосування колізійних норм щодо спадкування у міжнародому праві - Конспект лекций
ГоловнаЗворотній зв'язок

Застосування колізійних норм щодо спадкування у міжнародому праві

Подібне

розширення сфери застосування застереження про публічний порядок не може бути виправданим з огляду на доцільність взаємодії національної та іноземних правових систем при регулюванні спадкових відносин, адже якщо сприйняти різні елементи спадкового статуту у якості належних до категорії публічного порядку – можливість функціонування іноземного права фактично анулюється, що не буде сприяти позитивному розвиткові приватних відносин у МПП, а сама сфера категорії публічного порядку невиправдано розшириться, що у свою чергу не буде відповідати самій сутності та меті публічного порядку. Теоретично можна підвести будь-яку імперативну норму під категорію публічного порядку, однак практично необхідно завжди усвідомлювати виключність застосування застереження про публічний порядок як крайній засіб. Отже, слід погодитись з тим, що, у січасній доктрині і практиці застереження про публічний порядок найчастіше сприймається не як правило, а як виняток, тому воно підлягає обмежувальному тлумаченню [191, с. 444].

Lex rei sitae, – один із найстаріших, звичаєво-правових принципів МПП, що застосовується окремо від публічного порядку за допомогою інших правових механізмів, наприклад, колізійних норм, що стосуються нерухомості, або надімперативних норм, які встановлюють особливий режим спадкування нерухомості та інших особливих категорій майна.

Інші колізійні прив’язки (locus regit actum, lex personalie, etc.), яким також інколи надається надмірне значення норм публічного порядку, визначаються  виключно за вказівкою колізійних норм, виражають імперативні приписи вітчизняного законодавця, однак у разі використання не національних законів, а іноземних, на які знову ж таки вкажуть вітчизняні колізійні приписи, основи нашого державного устрою явно не постраждають,  навпаки,  це явище буде сприяти координації та взаємодії різних систем права.

Від застереження про публічний порядок, як засобу уникнення дії небажаного з огляду нашого правопорядку іноземного закону, слід відрізняти ін-ший важливий інструмент колізійного права, який здатен навіть у більшій мірі впливати на застосування національного права – надімперативні норми МПП. Хоча інколи їх відносять до позитивного публічного порядку через те, що їх метою є забезпечення колективних інтересів та організація суспільства [76, c.42], більшість представників доктрини дійшли згоди в тому, що  надімперативні норми займають окрему позицію, що не залежить від публічного порядку, хоча частково охоплює його, однак має більш шир. сферу застосування.

Існування надімперативних норм, очевидно, помітив у свій час Ф.К. Савіньї, який стверджував, що існують такі норми, які всупереч колізійним правилам не поступаються місцем іноземним законам, і застосовуються суддею в усіх випадках. Це закони, що видаються для загального блага, основані на моральних принципах, та ніколи не поступаються іноземним законам, як, наприклад, заборона особам певних національностей володіти землею [51, с. 54], [185, с. 56].

Не дивлячись на такі давні коріння надімперативних норм, їх виникнення в Європейському МПП пов'язують з ім’ям французького юриста Ф. Францескакіса, який у середині ХХ ст. після аналізу судової практики визнав існування надімперативних норм - особливої категорії матеріальних норм як публічноправових, так і приватноправових, що залишаються для застосування не дивлячись на колізійні принципи; самостійно визначають сферу свого застосування, що частіше за все визначається захистом важливих державних інтересів, оминаючи мету колізійного регулювання по досягненні гармонії у рішеннях іноземних судів; та породжують depesage [192, с. 30-33], тобто ситуацію, коли, скажімо, одне спадкове правовідношення в різних його аспектах буде регулюватись як правом, що обране за колізійною нормою, або волею спадкодавця, так і надімперативними приписами національного законодавства.

 

82