ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Право->Содержание->Особливістю таких

Застосування колізійних норм щодо спадкування у міжнародому праві

Особливістю таких

 відносин є те, що вони можуть виникнути на території певної держави, розвинутись  на території іншої держави, а спірні питання  можуть вирішуватись органами зовсім іншої юрисдикції. Таким чином, у всіх вказаних випадках одні правовідносини “торкаються” законів різних держав, а через це їх регулювання не може здійснюватись в межах однієї системи права в повному обсязі. Як зауважив В.Г. Храбсков, так звані приватноправові міжнародні відносини не тільки випливають з міжнародного спілкування, та є його проявом, але і постають як міжнародні юридичні відносини, коли вони реалізуються на національному рівні певної країни. Їх регулювання здійснюється з використанням різнонадбудовних правових категорій. Це пов’язано з тим, що іноземний елемент є складовою частиною таких правовідносин,  надаючи їм складного характеру [17, с. 37].

Досить часто трапляється так, що структурні складові іноземного елементу пов’язані не з однією, а з двома і більше системами права. Як у цьому випадку вирішити спірне питання вибору керуючого закону? Ця проблема турбувала не одного теоретика МПП. Наприклад, Савіньї Ф.К. вважав, що необхідно віднайти  “осілість правовідношення” (Sitz des Rеchtsverhaltnisses), адже  кожне правововідношення тяжіє внаслідок своєї природи до певної території, її лише потрібно знайти. Однак проти такої концепції можна висунути заперечення, яке полягає в тому, що правовідношення не має чітко визначеного місця осілості, а вказане міркування не надає чіткості для правозастосовчих органів. Принцип, що формулювався як центр гравітації правовідно-

син може також таїти подібні недоліки. Центр гравітації може змінюватись

від однієї частини системи до іншої, тому що: як у фізиці, ситуації, що ви-

никають у праві,  мають два центри чи один невизначений центр гравітації.

Це також не та доктрина, що може забезпечити повне вирішення проблеми [18, с. 20].

Ще більше ускладнити ситуацію може такий іноземний елемент, у складі якого на стороні будь-якої структурної одиниці може бути сукупність іноземних характеристик, адже всі вони потенційно можуть впливати на підкорення певного правовідношення різним системам права. Така сукупність отримала в доктрині МПП назву міжнародного фактичного складу [19, с. 11].

Не має сумнівів, що іноземний елемент пов’язує певні правовідносини з правом іноземної країни через відносини суб’єктів з іноземною державою. Однак, яким буде іноземний елемент в даному конкретному правовідношенні – встановлює за допомогою своїх норм законодавство тієї держави, яке санкціонує допуск іноземного права у власному юрисдикційному органі.

 

8