ГоловнаЗворотній зв'язок

Застосування колізійних норм щодо спадкування у міжнародому праві

Результатом

  дослідження різновидів колізій спадкування в законодавстві, їх доктринальний розгляд вітчизняною та іноземною правовою наукою, врахування найбільш диспозитивних тенденцій регулювання колізій спадкового права іноземними законодавствами та міжнародними конвенціями, став їх аналіз та синтез, що сприяло виробленню дисертантом нової моделі глави “Спадкове право” для МПП України:

“Спадкові відносини регулюються особистим законом спадкодавця. Однак, якщо з обставин справи випливає, що спадкодавець був більш тісно пов’язаний за життя з іншим правопорядком, то застосовується останній. Якщо ж спадкодавець здійснив вибір права щодо його спадкування, то  в будь-якому разі застосовується право, обране спадкодавцем.

Що стосується  нерухомого (або іншого) майна, то держава його місця знаходження (реєстрації) може використати свою виключну компетенцію.

Здатність особи до складання, зміни чи скасування заповіту регулюється її особистим законом на момент волевиявлення чи смерті.

Форма заповіту регулюється законом місця укладання заповіту чи особистим законом спадкодавця на момент волевиявлення або  смерті.”

При дослідженні питання уніфікації колізійних норм спадкування МПП автор прийшов до висновку, що обидва напрямки уніфікації: міждержавна уніфікація й уніфікація внутрішнього законодавства є недостатньо розвиненими та потребують значної інтенсифікації.

Через той факт, що Україна надає перевагу укладанню двосторонніх договорів про правову допомогу, що містять норми, які частіше за все встановлюють жорсткі колізійні прив’язки щодо спадкування з іноземними характеристиками,  вони вже не відповідають сучасному стану речей щодо розвитку МПП. І навіть регіональний уніфікований акт – Конвенція СНД 1993 р.,  все ще містить жорсткі колізійні критерії для визначення правопорядку. В дисертації підкреслюється, що для активізації процесу інтеграції України у світовий простір слід інтенсифікувати діяльність по уніфікації на універсальному рівні, що дозволить знайти кардинальні компроміси між багатьма законодавствами, сприятиме встановленню декількох колізійних прив'язок, альтернативних правових механізмів для пошуку відповідного правопорядку, що досі лишаються невідомими вітчизняному праву. Для цього дисертантом пропонується здійснити кроки по приєднанню до вже існуючих документів, або розробити такий міжнародний документ, що був би повністю присвячений  спадковому праву і вирішенню спадкових колізій в МПП.

       Дослідження в дисертації кваліфікації та тлумачення дозволило автору прийти до висновку, що тільки їх розмежування здатне внести ясність у надзвичайно заплутану та дискусійну проблему їх вирішення в МПП. І кваліфікація і тлумачення визначаються етапами застосування колізійної норми, їм надається різне змістове значення. Через аналіз різних засобів кваліфікації й тлумачення вдалося прийти до висновку, що у якості загальної тенденції доцільно використовувати саме закон суду, який доповнюється послідовним застосуванням врахування міжнародних юридичних понять, особливостей МПП, термінології міжнародних договорів. В цьому аспекті дисертант доводить, що визначення змісту іноземного права та його застосування є матеріальними проблемами  МПП.

 

98