ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Право->Содержание->2) Іншим фактором,

Застосування колізійних норм щодо спадкування у міжнародому праві

2) Іншим фактором,

 що обумовлює колізії в МПП є плюралізм правових систем та відмінності між ними. За М.М. Богуславським, передумовою існування міжнародного приватного права, а спершу воно розвивалось лише як колізійне, було порівняння норм правових систем, що вступили в колізію. І не випадково компаративісти часто посилаються на відому точку зору магістра Алдріка (ХП сторіччя), який говорив, що суддя повинен застосовувати той з колідуючих законів, який він знайде корисним і кращим [20, с.68]. Цей фактор трактується у якості найбільш загальної передумови виникнення колізій законів різних держав через те, що подібні чи аналогічні суспільні відносини регулюються державами по-різному [21, с. 13-14]. Закономірно, що при існуванні різних правопорядків із неминучістю існують розбіжності в регулюванні ідентичних відносин, що породжує колізійні проблеми. Колізії правових систем завдячують своєму існуванню тим, що всі держави мають безліч відмінностей у своєму внутрішньому праві, тому,  як відмітив Л.А. Лунц, якщо в області регулювання певного виду відносин між законами окремих країн немає відмінностей, відпадає і необхідність в колізійних нормах [22, с.24]. З такою точкою зору не зовсім згоден Р.А. Мюллерсон, який підкреслює, що  має значення  не лише колізія між законами різних держав, а саме існування самостійних національних правових систем, і в кінцевому рахунку держав. Така відмінність проводиться ним на тій підставі, що юрисдикційний орган у разі вирішення спірного питання  повинен звертатись не лише до закону певної держави, але і до колізійних норм, які допоможуть обрати правову систему [23, с. 46]. Отже,  хоча всі автори в міжнародному приватному праві говорять про “вибір закону”, як вірно зазначив А.А. Тілле,  насправді мова йде про вибір права. Саме слово “закон”, яке при цьому застосовується, має на увазі право. Звичайно,  у конкретній справі після встановлення компетентного права обирається конкретний закон, але це лише у кінцевому рахунку [24, с.173]. Однак і в даному випадку, звертання до певної правової системи, а не лише до закону, необхідне, зокрема,  тому, що застосуванню підлягають закони в такому тлумаченні, яке характерне саме даній системі права. У тому випадку, коли звертання буде здійснюватись лише до закону та його норм, такий важливий елемент правової системи як офіційне тлумачення права може випасти з поля зору юрисдикційного  органу, що може призвести до несправедливого та незаконного вирішення справи.

Компаративісти завжди наголошують на тому, що право будь-якої країни - це частина її національного надбання. В певному сенсі воно – породження традицій, спадок предків і засіб самовиразу даного суспільства [25, с. 37].

 

9