ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Економіка->Содержание->Зовнішньоекономічна діяльність розвинених країн

Зовнішньоекономічна діяльність розвинених країн

Зовнішньоекономічна діяльність розвинених країн

Домінуюча роль розвинених країн простежується на всіх найважливіших напрямках зовнішньоекономічної діяльності.

Так, частка країн ОЕСР у світовому експорті в останні чотири роки стійко тримається на рівні 72-73%, а в 1998 р вона склала 72,4%, незважаючи на різке посилення конкуренції товарів з нових індустріальних країн, насамперед з Південно-Східної Азії. Експортна квота для розвинених країн склала в 1997 р 27% проти 12% для країн, що розвиваються і 5,5% - для країн з перехідною економікою (без Росії). У малих розвинених країнах Європи (Бельгія, Нідерланди, Люксембург) експортна квота близька до 40-50%. Країни ОЕСР вивезли в 1998 р товарів і послуг на суму 4016 млрд. Дол. Середньорічні темпи приросту експорту товарів і послуг в 90-і роки перевищували темпи зростання сукупного суспільного продукту розвинених країн.

У 1953 р індустріально розвинені країни направляли в країни того ж рівня розвитку 38% загального обсягу свого експорту, в 1963 р - 49, в 1973 р - 54 і в 1990 р - вже 76%. У другій половині 90-х років тільки 5% торгових потоків країн - членів ОЕСР виходять за межі цієї сукупності країн.

У структурі експорту розвинених країн переважає наукомістка продукція. Серед експортованих промислових товарів особливе місце займають вироби електроніки та інформаційної технології, насамперед устаткування для автоматичного оброблення інформації, обладнання електрозв'язку, напівпровідникові прилади, електронні мікросхеми і т.п. У середині 90-х років розвинені країни поставили на світовий ринок більше 70% цієї продукції. Основними експортерами виробів електроніки та інформаційних технологій є США та Японія, на частку яких припадає 40% експорту, а на частку країн Західної Європи - 28%.

Стрімко нарощується експорт послуг з розвинених країн. За останні 15 років він збільшувався швидше, ніж вивезення товарів, і його частка в загальній вартості експорту до 1995 досягла 23%. Потужний поштовх цьому процесу з середини 90-х років дають Інтернет та інші мережеві системи передачі інформації. Найбільш динамічно розвивається експорт ділових послуг. Їх частка в загальному експорті послуг з розвинених країн з 1980 по 1994 р зросла з 28 до 44%. Більше 1/3 загальної вартості експорту послуг займає туризм. Нові технології значно розширюють можливості експорту послуг охорони здоров'я, освіти, науки, культури, мистецтва.

Індустріально розвинені країни є і найбільшими імпортерами різноманітної продукції. У 1995 р на їх частку припадало 68, 2% світового імпорту продовольства і 61,6% - продовольчої сировини, 61,4 - палива, 63,7 - руд і металів, 63,5 - хімікатів, 65 - машин і транспортних засобів , 61 - металів і 67,5% іншої продукції. У порівнянні з 80-ми роками збільшилася роль імпорту в забезпеченні населення розвинених країн продовольством, транспортними засобами та іншими предметами тривалого користування. Разом з тим відбулося скорочення частки цих країн у світовому імпорті палива, руд і металів.

Незважаючи на відкритість економік розвинених країн, їхні уряди активно підтримують своїх експортерів. Основними методами такої підтримки є державна гарантія експортних кредитів, субсидування експорту, насамперед сільськогосподарської продукції та новітніх високотехнологічних галузей, поки вони не досягли високої конкурентоспроможності своєї продукції на світовому ринку. Застосовуються також антидемпінгові заходи, особливо щодо країн, що розвиваються, Росії та ін. Орган ділових кіл США журнал "Форчун" визнає, що коли американський бізнес говорить про капіталізм, він має на увазі вільні ринки у всіх, крім себе. З повним правом це висловлювання можна віднести до всіх промислово розвиненим країнам, лідируючим не тільки на світовому ринку товарів і послуг, а й на світовому фінансовому ринку.

Індустріальні країни є основними експортерами та імпортерами капіталу як у підприємницькій, так і в позичкової формі. У 1997 р 90% всіх накопичених у світі прямих інвестицій належали розвиненим країнам, з них більше 80% вкладені в економіку самих розвинутих країн. У повоєнні роки самої швидко розвивається формою руху капіталу між розвиненими країнами стали прямі інвестиції, вкладені в основу нових компаній або придбання вже наявних.

Лідерами експорту капіталу у вигляді прямих інвестицій виступають США. У 1997 р вони вивезли 114 500 000 000 дол. (Весь світ - 424 млрд дол.), Будучи одночасно найбільшим імпортером прямих капіталовкладень (91 млрд. Дол.). 60% всіх американських капіталовкладень за кордоном припадає всього на сім країн: Великобританію, Канаду, Японію, Францію, Німеччину, Швейцарію та Нідерланди. Ці партнери в свою чергу забезпечують 85% всіх іноземних інвестицій в США.

У країни Західної Європи і Японію прямувало на початку 90-х років 74% американських інвестицій. При цьому 63% вкладень в європейську економіку було направлено в сферу послуг і лише 31% - у промислове виробництво. Вкладення в нерухомість практично були відсутні.

Найбільшими міжнародними інвесторами також є Японія, країни ЄС, Канада. За обсягом іноземних інвестицій Японія вийшла на друге місце після США, причому близько 1/3 своїх зарубіжних інвестицій вона вкладає в економіку США. У країнах Західної Європи 80% японського каптала вкладено в сферу фінансових послуг і торгівлі і лише 15% - в обробну промисловість.

Західноєвропейський капітал направляється головним чином у США, де на його частку припадає понад 2/3 іноземних капітальних вкладень. У свою чергу Західна Європа приймає приблизно половину закордонних прямих інвестицій США. Європейці та американці інвестували основну частину вивезених прямих інвестицій у високотехнологічні галузі. Так, американська корпорація IBM має в Японії філія з 18 тис. Працівників і річним обсягом продажів в 6 млрд., Який є найбільшим експортером японської комп'ютерної техніки.

Японські компанії в США, навпаки, вкладають в промислове виробництво не більше 18% своїх інвестицій, направляючи в торгівлю 41% і в покупку компаній в галузі фінансів і нерухомості - близько 30%.

В галузі промисловості країн Західної Європи японські інвестори направляють не більше 16% загального обсягу інвестицій.

 

2